Як підприємці відновлюють бізнес після руйнувань в Ірпені

Ірпінь став одним із найбільш постраждалих міст України через військові дії. Але попри страшні руйнування, місцеві підприємці не здаються і працюють над відновленням своїх бізнесів. Їхній шлях – це історії сміливості, швидких рішень і невтомної віри у власну справу.

Втрата і боротьба за відновлення: історія «Планета Пластик»

Коли власник «Планета Пластик» – Костянтин Ващенко – вперше після бойових дій ступив на територію підприємства, він побачив лише попіл. Від 18 виробничих ліній лишилася одна напівзруйнована. Сотні тонн сировини згоріли, дах упав, склади зникли.

Але вже навесні 2023-го завод ожив. Спершу запустили лінію для виготовлення зернових рукавів – аграрії саме шукали альтернативу зруйнованим складам. Ващенко звернувся до клієнтів із проханням про передплату, і партнери відгукнулися – повірили та оплатили продукцію наперед. Усього за кілька місяців підприємство відновило роботу й виконало всі замовлення. Позитивні відгуки клієнтів стали не лише моральною підтримкою, а й доказом того, що довіра може бути найціннішою інвестицією.

Як інші підприємці Ірпеня відновлюють свої виробництва

«Екософт» Андрія Мітченка втратив новий завод, збудований у 2017-му. Дві ракети знищили все – і склад, і виробничі лінії. Через місяць частину обладнання перенесли до Тернополя, а пізніше – відкрили невеликий майданчик у Бельгії. Це врятувало експорт і допомогло втримати клієнтів.

Олександр Петренко, чий завод «Техноком», також зміг відновити роботу. Частину обладнання вдалося відновити, а в Словенії збудували новий цех, який запрацював у 2023 році. Компанія повернула собі половину довоєнних потужностей і навіть розширила українські продажі, поки конкуренти ще відновлювалися.

Уроки війни та нові бізнес-стратегії

Ці три історії – про виживання, але й про глибоку трансформацію мислення. Підприємці більше не покладаються на одну локацію чи одного партнера. Вони вчаться розподіляти ризики й діяти швидко.

Основні уроки, які винесли бізнеси з Ірпеня:

• диверсифікація – зберігання сировини в різних регіонах;
• довіра до команди – кожен працівник має автономність і відповідальність;
• прямі закупівлі – без посередників і з меншими ризиками;
• гнучке планування – планування ведеться у коротких циклах, до одного року.

Нові підходи дали змогу швидко відновити виробництво, втримати клієнтів і навіть знайти нові ринки.

Плани на майбутнє

Чий Планета Пластик, «Екософт» і «Техноком» сьогодні знають всі. Ці компанії стали символом відродження українського промислового духу – довели, що навіть після повного знищення можна не просто повернутися, а вирости ще сильнішими.

Зараз «Екософт» працює на 70% довоєнних обсягів, відновлює виробництво в Ірпені та на міжнародних майданчиках. «Техноком» погашає кредити й нарощує експорт до ЄС. А «Планета Пластик» планує диверсифікувати склади та збільшувати виторг у сегменті аграрної продукції.

Ірпінь досі носить шрами війни, але його бізнеси – це доказ, що навіть попіл може стати ґрунтом для нового росту.